- струмінь
- [стру/м'ін']
-меин'а, ор. -меинеим, м. (на) -меин'і, р. мн. -меин'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
струмінь
Смотреть что такое "струмінь" в других словарях:
струм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
струміти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
струм — у, ч. 1) Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. || Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті. •• Змі/нний струм періодичний струм, середнє значення якого за період дорівнює… … Український тлумачний словник
струмінь — 1) (вузький потік води / іншої рідини), струм(ок), цівка, дзюрок 2) див. напрям 4) … Словник синонімів української мови
струмінець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
струміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
струмінчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
струмінець — нця/, ч. Зменш. пестл. до струмінь 1), 2) … Український тлумачний словник
струміння — я, с. Дія за знач. струміти … Український тлумачний словник
струмінчик — а, ч. Зменш. пестл. до струмінь 1), 2) … Український тлумачний словник
струмінь криці — Syn: струмінь сталі … Словарь синонимов металлургических терминов
